Голоси, які стихають. Чому на акції Free Azov виходить все менше людей

20 травня 2022 року з маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь" вийшла остання група захисників міста. Перед цим командир "Азову" Денис Прокопенко у своєму відеозверненні розказав, що військово-політичне керівництво країни віддало наказ зберегти життя гарнізону та припинити оборону міста.

Маріупольський гарнізон пробув у повному оточенні 82 дні – з кінця лютого по кінець травня.

У полон потрапили 2449 військових із заводу "Азовсталь", з них орієнтовно 1400 з підрозділу "Азов". Президент Володимир Зеленський публічно заявив, що всіх захисників Маріуполя мають звільнити через процедуру обміну полоненими.

Реклама:

Минуло 4 роки, звільнили не всіх. У пресслужбі 12-ої бригади спеціального призначення Національної гвардії України "Азов" повідомляють "Українській правді", що наразі звільнено понад 600 захисників Маріуполя з цього підрозділу, а більш ніж 700 залишаються в полоні.

"Суттєва частина обмінів відбулась у два етапи. Це був обмін на Медведчука і на російських строковиків та представників спецслужб ворожої країни, яких взяли в полон під час Курської операції. 

Навіть у великих звичайних обмінах азовців дуже мало. Серед оборонців Маріуполя найтяжче міняти саме "Азов". Наш підрозділ демонізований в Росії, їм треба підтримувати власну пропаганду.

Військовополонених з "Азову" засуджують до десятків років або довічного ув'язнення за участь у терористичній організації, що ускладнює обміни", – розповідають у пресслужбі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Велике повернення. Як вдалося визволити азовців та чому Путін забрав Медведчука

Щоб привернути увагу до полонених "Азову", яких досі не обміняли, їхні родичі почали робити акції нагадування під гаслами "Не мовчи! Полон вбиває!" та "Free Azov". Вони проходять раз на тиждень кожної неділі, починаючи з грудня 2023 року, в Києві та в суботу в інших містах.

Учасниця команди громадської організації "Асоціація родин захисників "Азовсталі" Ольга Андріанова розповідає УП, що головні вимоги висуваються Росії. Найперше це повернення важкопоранених захисників з "Азовсталі", а також тих, хто отримав поранення під час теракту в Оленівці.

"До міжнародних партнерів України ми звертаємся з проханням тиску на РФ, щоб вона повернула наших рідних", – додає Ольга.

Спочатку акції були масштабні та активно висвітлювались у ЗМІ. За словами Андріанової, кількість людей на одній події могла сягати 2 тисяч.

Зараз ситуація змінилась. Кореспондент "Української правди", який протягом двох місяців ходив на акції "Free Azov", помітив, що кількість учасників акцій сильно впала. Представники патрульної поліції, які рахують їх на місці, кажуть, що зараз цифра сягає 350 мітингувальників на одній події.

"Українська правда" розповідає про учасників акцій Free Azov, хто вони та на кого чекають. Чому людей на акціях нагадування про полонених стає все менше та чи можливо це змінити?

Довгі роки в полоні. Про кого акції FREE AZOV

19 квітня 2026 року акція відбувається на Броварському проспекті. Учасники стоять уздовж дороги та скандують заклики, мета яких нагадати про "Азов". Патрульна поліція повідомляє, що на цій події зібрались приблизно 300–350 осіб.

Люди з прапорами та плакатами стоять уздовж дороги та просять водіїв підтримати їх

Фото Володимира Фомічова, УП