Будівництво соціального житла знизилося на 23% у 2025 році, незважаючи на кризу доступу до житла

У 2025 році будівництво соціального житла в Іспанії зазнало помітного зниження на 23% у порівнянні з попереднім роком, незважаючи на триваючу кризу доступу до житла. За даними Міністерства житла та міської політики, було збудовано лише 11 104 нові Квартири соціального житла (VPO), що, хоча і є другою за величиною цифрою за останнє десятиліття, залишається розчаруванням на тлі очікувань, створених зростанням попереднього року. Це зменшення, що становить понад 3 000 житлових одиниць, підкреслює постійну проблему в секторі соціального житла в країні.

Ситуація ускладнюється ще більше при врахуванні зниження кількості попередніх кваліфікацій, які оцінюють проекти на початковій стадії і зазвичай прогнозують майбутнє будівництво. У 2025 році ці кваліфікації знизилися на 35%, зменшившись з 23 967 у 2024 році до лише 15 593. Це зниження свідчить про невизначене майбутнє для сектору, який не здатен підтримувати необхідний темп для задоволення попиту на доступне житло, ситуація, яка особливо впливає на жінок, які зазвичай стикаються з більшими економічними труднощами та обмеженим доступом до ринку нерухомості.

Поточний стан відображає виклик для Державного плану житла 2026-2030 років, очолюваного Ісабель Родрігес, який спрямований на розширення суспільного фонду житла з бюджетом у 7 мільярдів євро. З цих коштів 40% призначені для створення доступного житла, зусилля, яке, здається, стикається зі значними перешкодами для досягнення своїх цілей. Жінки, які часто очолюють однодітні родини або мають нижчі доходи, особливо вразливі до прогалин в пропозиції соціального житла, що підкреслює необхідність ефективних та стійких політик у цій галузі.

Щодо розподілу завершених у 2025 році соціальних житлових одиниць, більшість з них були призначені для власності, хоча зменшилася приблизно на 500 одиниць у порівнянні з минулим роком. З іншого боку, 37,4% цих житлових одиниць були віддані в оренду без можливості викупу, що обмежує можливості жінок для формування майнових активів у довгостроковій перспективі. Така орієнтація на оренду без викупу відображає жорсткість у моделі соціального житла, яка може перешкоджати багатьом родинам досягати більш стабільного економічного становища.

На перспективу, вкрай важливо, щоб адміністрації доклали зусиль для відновлення будівництва соціального житла не лише для пом'якшення кризи доступу, але й для надання реальних можливостей стабільності жінкам та вразливим родинам. Ефективна реалізація нового державного плану буде вирішальною для зворотнього розвитку поточної тенденції та забезпечення доступу до гідного та доступного житла для більшої кількості людей. Необхідність відповідного житла є базовим правом, яке, якщо буде належно управлятися, могло б змінити життя та значно сприяти соціальному добробуту.