Народжуються менше, виїжджають більше. Чому демографія стає питанням національної безпеки та майбутнього України

Скільки людей сьогодні живе в Україні – насправді достеменно не знає майже ніхто. Останній повноцінний перепис населення проводили ще 2001 року. Відтоді країна пережила кілька хвиль трудової міграції, анексію Криму, війну на Донбасі та повномасштабне вторгнення Росії.

Водночас держава вже має власну актуальну оцінку чисельності населення. У відповідь на запит УП Державна служба статистики повідомила, що спільно з Інститутом демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України та іншими науковими установами провела відповідні розрахунки станом на 1 січня 2026 року.

Проте самі цифри поки не оприлюднюють. У Держстаті пояснюють це чутливістю інформації в умовах воєнного стану та необхідністю додаткових консультацій з урядом і міжнародними партнерами щодо безпечного формату публікації даних.

Реклама:

Частково масштаби демографічних втрат окреслив міністр соціальної політики, сім'ї та єдності Денис Улютін. За його словами, нині на підконтрольній Україні території проживає орієнтовно від 22 до 25 мільйонів людей. Для порівняння, 1991 року населення України становило близько 48 мільйонів осіб, а напередодні повномасштабного вторгнення – близько 41 мільйона.

Якщо оцінки міністра близькі до реальності, то за роки незалежності кількість населення всередині країни скоротилась майже вдвічі. Причому велика війна стала лише одним із чинників. Демографічна криза в Україні почалася задовго до 2022 року і десятиліттями залишалася поза увагою держави.

В свою чергу, керівниця напряму "Демографія та міграція" в Інституті фронтиру Ольга Духніч називає зовсім інші цифри: "Щороку в Україні помирає більше людей, ніж народжується. Ми втратили від 9 до 12 мільйонів людей до початку повномасштабного вторгнення. Ми втратили велику кількість людей, 5-6 мільйонів після повномасштабного вторгнення з різних причин".

Країна без перепису

Останній повноцінний Всеукраїнський перепис населення відбувся ще 5 грудня 2001 року. Тоді Державний комітет статистики зафіксував 48,46 мільйона мешканців. З того часу загальнонаціонального демографічного дослідження держава не проводила.

Уряди різних поколінь і різних політичних таборів пояснювали це браком коштів, складністю організації та можливістю оцінювати чисельність населення на основі державних електронних реєстрів замість перепису. Проте експерти переконані: без повноцінного дослідження державна політика дедалі більше ґрунтується на припущеннях.

"Перепис населення Україні потрібен і він вже перезрів. І чим раніше ми його проведемо, тим краще нам всім буде", – говорить Духніч.

За її словами, перепис потрібен не лише для підрахунку людей. Він дає відповідь на питання про вікову структуру населення, рівень освіти, професійну зайнятість, склад домогосподарств та інші характеристики суспільства.

Без цих даних державі дедалі складніше планувати економічну, соціальну, освітню чи медичну політику. Адже фактично країна живе без актуальної картини власного населення вже чверть століття.

"Я думаю, що політичних причин тут більше, ніж реальних бар'єрів. Хоча, звичайно, ми не можемо скидати з рахунків військову ситуацію і те, що перепис людей сьогодні є чутливою інформацією, в тому числі для нашого уряду", – говорить Ольга Духніч.

Погіршення демографічного балансу

Після повномасштабного вторгнення демографічний дисбаланс в Україні не просто зберігся,