Конфлікти поглиблюють кризу в охороні здоров'я на Близькому Сході, - повідомляє ВООЗ

Триваючий конфлікт на Близькому Сході занурив регіон у серйозну кризу охорони здоров'я, що спонукало Всесвітню організацію охорони здоров'я (ВООЗ) бити тривогу щодо погіршення ситуації. Станом на березень 2026 року, вже понад десять днів з моменту останньої ескалації, системи охорони здоров'я в Ірані, Лівані та Ізраїлі стикаються з надмірними випробуваннями. Конфлікт призвів до тисяч втрат і поранень: Іран повідомляє про понад 1 300 загиблих і 9 000 поранених, тоді як у Лівані зафіксовано щонайменше 570 смертей. Ізраїль також бореться з 15 смертями та понад 2 000 пораненнями.

Одним із найгірших аспектів конфлікту є цілеспрямовані атаки на медичні заклади, які є критичними під час таких криз. В Ірані з кінця лютого зафіксовано 18 атак на медичні установи, що трагічно призвело до загибелі восьми медичних працівників. Ліван зазнав навіть більшої кількості атак - 25, що призвело до 16 смертей і 29 поранень. Ці напади не лише забирають життя, а й паралізують інфраструктуру охорони здоров'я, залишаючи громади без критичної медичної підтримки.

Наслідки цих атак особливо жорстокі для жінок і дітей, які є одними з найбільш вразливих під час конфлікту. Лише в Лівані до 700 000 осіб були внутрішньо переміщені, часто змушені переселятися до переповнених притулків зі слабкими санітарними й гігієнічними умовами. Ці умови підвищують ризик інфекційних захворювань, які непропорційно впливають на жінок і дітей через їхню підвищену вразливість у таких умовах.

Екологічні небезпеки ще більше погіршують кризу охорони здоров'я, зокрема в Ірані, де пожежі нафтопродуктів і пошкодження інфраструктури піддають громади впливу токсичних забруднювачів. Ця деградація навколишнього середовища створює додаткові загрози для здоров'я, такі як респіраторні проблеми та забруднення запасів їжі і води, що ще більше напружує вже крихку систему охорони здоров'я.

Доступ до медичної допомоги стає все більш обмеженим: у Лівані через конфлікт закрито 49 первинних медичних центрів і п'ять лікарень. Такі перебої в медичних послугах означають, що навіть базові потреби, серед яких материнські та дитячі медичні послуги, не можуть бути задоволені.

У перспективі міжнародна спільнота повинна пріоритетизувати захист медичних закладів і працівників відповідно до міжнародного гуманітарного права. Здоров'я жінок, зокрема, має стати основним напрямом у зусиллях з надання допомоги, забезпечуючи переміщеним і потерпілим населенню належну підтримку. В міру розвитку ситуації безперервний моніторинг і зусилля з реагування є критичними для пом'якшення кризи охорони здоров'я та надання необхідної допомоги найбільш потерпілим.